Стаття

Корисна стаття

Наші послуги

Оновлений Закон «Про валюту і валютні операції»: вплив нововведень на систему валютного регулювання в Україні

На сьогоднішній день система валютного регулювання в Україні знаходиться в процесі реформування. Всі питання, що виникають у цій галузі, починаючи з 7 лютого 2019 року регулюються Законом України «Про валюті і валютні операції», який суттєво оптимізує валютний контроль як для громадян України, так і для іноземців, зарубіжних компаній.

Одним з найбільш вигідних оновлень закону є купівля (продаж) валют в режимі онлайн за поточним курсом валют на момент здійснення операції.
Дана система валютного регулювання раніше складалася з 56 нормативно-правових актів. Надалі оптимізації законодавства вона була скорочена до 8 основних постанов Правління НБУ.


Оновлення Закону України «Про валюту і валютні операції»


Згідно зі статистичними даними після вступу закону в силу, банками України було видано вже майже 300 е-лімітів, які замінили так звані індивідуальні ліцензії на валютні операції.

Раніше такі ліцензії видавалися на певну суму і терміни. З початку дії закону більше 50% грошових коштів були виведені для перекладу на рахунки за кордоном, більше 40% було направлено на покупку цінних паперів домінуючих світових компаній. Компанії можуть інвестувати 2 млн. Євро / рік. Зараз для цього вже не потрібні е-ліміти.


Що змінилося в Законі України «Про валюту і валютні операції»?


Головною перевагою оновленого Закону України «Про валюті і валютні операції» є проведення валютних операцій в режимі онлайн (обмін валют, покупка, інвестиції та ін.). Подібну послугу на сьогодні надають кілька банків в Україні.

Пропонуються різного роду операції буквально зі смартфона, купувати валюту «під контракт». Також збільшено період повернення валютних коштів, для юридичних осіб з'явилася можливість вільного використання рахунків за кордоном. Це лише невеликий перелік переваг оновленого закону. В цілому, їх більше 20-ти.

Однак, незважаючи на нові вигідні умови, Закон України «Про валюті і валютні операції» створює безліч труднощів для іноземних компаній, власниками яких є резиденти України.
Наступним кроком на шляху до оптимізації міжнародних відносин, банківських операцій, є розробка і введення в силу правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК). Даний перелік буде грунтуватися на Законі України «Про валюті і валютні операції».


Контрольована іноземна компанія 
 

Під контрольованої іноземною компанією розуміється зарубіжна компанія або структура без утворення юридичної особи, яка не є податковим резидентом країни, де діють правила КІК; але одночасно КІК знаходиться під контролем податкових резидентів даної держави.
«Контроль» має на увазі безпосереднє або другорядне розпорядження коштами іноземними компаніями. Як наслідок, передбачається певний вплив на рішення всередині компанії на розпорядження прибутком.

Резиденти України зобов'язуються сплачувати податок з прибутку КІК, який буде включений в загальний річний оподатковуваний дохід. Дану інформацію резиденти зобов'язані будуть подавати у вигляді декларації. Але є положення, за яким податок на прибуток виключається.

Це відбувається у випадках:

  • наявності договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін інформацією про податки між Україною та юрисдикцією за кордоном, де була зареєстрована КІК;
  • якщо конкретна юрисдикція не є «офшорної» (відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України);
  • якщо КІК за встановленими термінами і правилами погашає податок на прибуток компанії за ефективною ставкою, що є не меншою, ніж податок на прибуток підприємств і підприємств в Україні.

При умисному ігноруванні правил щодо сплати податків або відсутність відповідних даних в щорічній декларації з КІК, компанії буде пред'явлений штраф у розмірі 500 мінімальних заробітних плат.

Варто відзначити, що НБУ разом з іншими банками будуть уповноважені: зобов'язувати компанії і фізичні особи надавати документацію про виконані ними валютних операціях.

До того ж, банківські установи будуть влаштовувати перевірки щодо дотримання чинного валютного законодавства; накладати різного роду обмеження в разі появи будь-яких підозр або ризиків на валютному ринку.
Таким чином, запуск системи автоматичного обміну фінансовими даними відповідно до стандарту CRS, а також впровадження положень щодо оподаткування податком КІК, очевидно, послужать «фундаментом» для розробки механізму контролюючих органів в протидію бізнесу.

Дані правила будуть грунтуватися на Плані BEPS і, швидше за все, почнуть функціонувати одночасно з системою автоматичного обміну фінансовою інформацією.